Зміцнення інститутів демократії на місцевому рівні — запорука сталого розвитку українських громад. А це можливо зокрема і тоді, коли в суспільстві формуються прозорі механізми оцінки ефективності органів місцевого самоврядування. Реформи децентралізації надали громадам більше автономії та ресурсів для самостійного розвитку, але разом з тим, і сформували запит суспільства на ефективне використання бюджетних коштів. А в умовах воєнного стану — і поготів. І це нормально, коли громада хоче знати, куди і як ідуть її кошти, і прагне оцінювати діяльність тих, хто цими коштами розпоряджається.
Тому прозорість, відкритість і підзвітність влади — це ті фактори формування демократичного суспільства, в якому кожен може впливати на якість життя у своїй громаді та визначати пріоритети розвитку.
Що має робити місцева влада?
Враховувати думку місцевих жителів та активно заохочувати їх до участі в прийнятті рішень, які стосуються інфраструктури, соціальних послуг, безпеки, культури, охорони довкілля, бюджету та інших важливих сфер життя міста, вдосконалити процес власної підзвітності перед громадою, підвищувати якість надання послуг, особливо з огляду на виявлення слабких місць та недоліків.
Що мають робити громадяни?
Мати доступ і досліджувати об’єктивну інформацію про результати діяльності влади, про виконання нею зобов’язань і якість надання послуг, контролювати витрати та пріоритети бюджетування. Це покращує механізми громадського контролю і дає містянами можливість впливати на розвиток своєї громади та підстави для аргументованої, свідомої критики чи підтримки дій влади.
То ж, що чіткіше і прозоріше будуть сформульовані критерії, за якими громада оцінюватиме роботу місцевої влади за кожним із напрямком, тим комфортнішим буде співіснування цієї влади і жителів громади.
Що каже закон про оцінку роботи місцевої влади?
На жаль, недостатньо. Деякі закони і постанови визначають загальні засади, принципи діяльності та підзвітність обласних органів влади, а ефективність діяльності визначається через підзаконні акти та регулярні звіти про виконання регіональних програм та досягнення соціально-економічних результатів.
Міські ради та виконавчі комітети за законодавчу основу для оцінки мають Закони «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та «Про доступ до публічної інформації». Новоприйнятий Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування» детальніше визначив участь містян у публічних консультаціях, консультативно-дорадчих органах та передбачив детальну процедуру звітування для голів громад та депутатів місцевих рад.
Окремі питання, які стосуються прийняття рішень міською радою, звітування депутатів і виконавчих органів, може визначати місцевий регламент, а на рівні територіальної громади можуть діяти додаткові положення оцінювання, затверджені місцевими органами влади. Але часто такі документи досить розмиті, загальні й не містять чітких критеріїв, на які б могли орієнтуватися жителі.
Роботу Черкаської міської ради визначає Статут територіальної громади міста Черкаси, прийнятий ще у 2014 р. Він регламентує систему, форми та порядок здійснення місцевого самоврядування, забезпечуючи права, обов’язки та участь жителів у розв’язанні питань місцевого значення. До слова, згідно останніми з законодавчими змінами, Статут Черкас має бути переглянутим, зокрема в частині звітування голови громади та депутатів міської ради, аби оцінка ефективності їх діяльності була дійсно об’єктивною.
Виконавчий комітет Черкаської міської ради керується Регламентом, в якому, однак, немає жодного розділу, який би стосувався оцінки ефективності виконкому. А на офіційному сайті черкаської міської ради відсутні посилання на нормативно-правові документи, які регламентують звітність органів місцевого самоврядування: мера, секретаря міської ради, виконавчого комітету. Єдиним джерелом інформації про діяльність міської ради є звіти про виконання бюджету громади. Але така ситуація не лише в Черкасах, вона типова для більшості міських рад в Україні, адже закон зобов’язує органи місцевого самоврядування до максимальної прозорості фінансової інформації.
То ж на сьогодні в Україні відсутні законодавчі або нормативні акти, які б чітко визначали критерії оцінки ефективності органів місцевої влади. Ба більше, у внутрішніх документах самих місцевих рад, які вони затверджують для регулювання власної діяльності, таких критерії також здебільшого немає. Це ускладнює об’єктивне оцінювання діяльності й формує в суспільства запит на підвищення прозорості й відповідальності органів влади.
Тому часто ініціатива у визначенні й контролі ефективності місцевої влади належить активній громаді, і в різних куточках країни, в різних містах і селах такий моніторинг виявляє схожі проблеми: владці не мають чітких показників і критеріїв для щорічної оцінки своєї роботи, їхні звіти не містять системного аналізу проблем та незалежної оцінки, а виконавчі органи часто звітують за старими методами, оцінюючи лише виконання планових показників без розбору причин їх досягнення, і без залучення експертів.
Як все оцінюється на практиці?
Одним з прикладів оцінки ефективності ОМС в Україні є Програма “Transparent cities/Прозорі міста” (Transparency International Ukraine), яка пропонує Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України та надає рекомендації щодо покращення ситуації та впровадження вдалих практик прозорості. Оцінка здійснюється за 14 основними сферами роботи місцевої влади, включаючи доступність інформації про діяльність ради, участь громадян, відкритість бюджетного процесу, прозорість закупівель, житлову політику та антикорупційні заходи. Оцінювання відбувається на основі опитування представників міських рад та дослідження документів, інформації з офіційних вебсайтів, експертної інформації. За кожним з критеріїв місто отримує бали, що в сумі формують загальний рейтинг прозорості, який відображає рівень відкритості та підзвітності місцевої влади та може стати основою для оцінки ефективності її діяльності.
У 2024-му Черкаси за цими критеріями посіли 60 місце у цьому Рейтингу, з показником прозорості всього 34,5%.
Методологію оцінки діяльності органів виконавчої влади за напрямом «взаємодія з громадськістю» розробили в межах проєкту ПРООН «Підтримка комплексного реформування державної служби шляхом посилення співпраці громадянського суспільства та уряду України». Її автори пропонують такі критерії для оцінки:
- Відкритість — створення механізмів, завдяки яким громадськість може брати участь у розробці місцевої політики на всіх її стадіях;
- Прозорість — відкритий доступ до публічної інформації та систематичне інформування населення про формування, ухвалення і втілення рішень органів місцевого самоврядування, а також регулярні звіти органів влади;
- Відповідальність — своєчасна, повна і достовірна інформація про події та діяльність місцевої влади, а також контроль за використанням бюджету і досягненням цілей;
- Компетентність — дотримання професійних стандартів, ухвалення обґрунтованих рішень та володіння необхідними знаннями й навичками для належного виконання обов’язків;
- Неупередженість — однакове ставлення до всіх громадян і організацій, що виключає будь-яку дискримінацію у процесі формування місцевої політики;
- Послідовність — планування співпраці з урахуванням довгострокових стратегічних цілей територіальної громади та дотриманням узгоджених принципів взаємодії;
- Доброчесність — дотримання владою етичних норм і вживання заходів задля запобігання корупції у своїй діяльності.
Загалом же, кожна громада може і має виробити власний механізм взаємодії з місцевою владою задля продуктивнішої взаємодії. Так зробила, наприклад, ініціативна частина громади на Херсонщині: розробила критерії, за якими оцінюватимуть міського голову, депутатський корпус та органи виконавчої влади. Серед них — рівень довіри громади за результатами соцопитувань, особиста професійність, декларування доходів, відсутність порушень законодавства при виконанні службових обов’язків, звітність перед громадою, доступність комунікації міського голови та депутатів, відсутність корупційних справ, ефективний місцевий розвиток.
На Кіровоградщині окремі територіальні громади використовують спеціально складені матриці, що заповнюються показниками діяльності громади за рік та дають змогу оцінити ефективність органів місцевого самоврядування через динаміку показників, аналізу сильних і слабких сторін громади, узагальнення тенденції змін, що відбуваються у різних сферах суспільного життя.
Наскільки ефективна міська влада в Черкасах
30 жовтня 2025 року за ініціативи громадських організацій «Черкаський інститут міста» і «Горизонт змін» у межах проєкту «ПОЛІТпроСВІТ» у Черкасах відбулася панельна дискусія «Ефективність міської влади Черкас», присвячена саме критеріям, якими мають керуватися жителі, оцінюючи роботу міських владців під час війни. Особливо під час війни.
Серед критеріїв, які учасники дискусії вважають ключовими, звучали: безпека, стратегічне бачення, прозорість рішень, готовність до кризових ситуацій, здатність залучати громаду до управління. Разом із тим наголосили: важливо говорити не лише про слабкі місця, а й про сильні сторони — аби поширювати добрі практики й посилювати спроможність місцевого самоврядування навіть у воєнних умовах.
Олексій Івашин, координатор ініціативної групи Громадського військового руху, ветеран російсько-української війни:
«Безпека – це не лише укриття. Це система оповіщення, плани евакуації, захист критичної інфраструктури й цифрових баз, а також готовність громади діяти під час загрози. Без цих елементів будь-які інші показники ефективності не мають сенсу».
Лариса Семиз, волонтерка, директорка кондитерської «Ласуня»:
«Черкаси поводяться так, ніби війна десь далеко. Це страшно. Якщо війна не змінила підходи влади, її вже не змінить нічого. Найменше, що ми можемо вимагати, – аби хоча б не заважали тим, хто справді працює для перемоги».
Вікторія Феофілова, голова ГО «Горизонт змін»:
«Громада виграє тоді, коли влада вміє дивитися вперед – планувати на 5–10 років, думати про ресурси й людей. Без стратегічного погляду немає сенсу в жодних діях. Стратегічне мислення – ключ до ефективного управління громадою, незалежно від обставин».
Сергій Шмиголь, депутат Черкаської міської ради:
«Критерії ефективності влади не змінюються залежно від часу. Але важливо, щоб громада була активною. Влада реагує на розголос, медіа і публічний тиск. Тому підтримуйте незалежну журналістику й не бійтеся впливати».
Володимир Півненко, голова правління ГО «Альтернативна позиція»:
«Поки громада думає лише про плитку у своєму дворі, ми не зможемо говорити про стратегічну ефективність. Важливо, щоб люди розуміли – є речі, які напряму впливають на безпеку кожного».
Що про ефективність чинної міської влади Черкас кажуть містяни?
Із 23 жовтня по 13 листопада 2025 року Соціологічна служба Черкаського інститут міста досліджувала громадську думку про ефективність черкаської міської влади у період війни.
В опитуванні взяло участь 132 особи із зареєстрованим чи фактичним місцем проживання у Черкаській територіальній громаді віком (64,4% – жінки, 35,6% – чоловіки) від 19 до 67 років із різних мікрорайонів міста.
Така кількість голосів поки не дозволяє говорити, що дослідження є репрезентативним. Однак вже дає можливість розповісти вам, наскільки ефективною вважають ті, хто віддав свій голос в опитуванні, роботу чинної міської влади, особливо у воєнний період.
Єдність у виборі критеріїв для оцінки. Найголовніші – відкритість і прозорість влади та підтримка сил оборони (95% і 93% опитуваних відповідно). Дещо поступаються безпека і порядок – 73% та доброчесність з боку влади – 72%. Управління земельними ресурсами і забудову як вагомий критерій для оцінювання ефективності роботи міського керівництва сприймають 60% опитуваних. По 50% – за якість комунальних послуг та економічним розвитком, а інфраструктурі й благоустрою віддали голоси 45% опитуваних. Найменшу кількість голосів як показників ефективності в межах опитування зібрали соціальна політика – 30%, екологія в місті – 28%, охорона здоров’я та освіта – 27% та культура і спорт – 14%.
Розбираючи дієвість кожного із цих критеріїв, учасники допомогли підсвітити найвагоміші проблеми життєдіяльності нашого міста.
Так, оцінюючи безпеку та правопорядок (рівень злочинності, роботу поліції, якість роботи екстрених служб, громадську безпеку, стан і доступність укриттів, освітлення вулиць) в Черкасах, 43% назвали діяльність місцевої влади помірно ефективною, 30% – мало ефективною. Водночас найнижчу оцінку – дуже неефективна – за цим критерієм поставило 30% опитуваних, а найвищу – цілком ефективна – 14%.
За рівнем відкритості та прозорості влади (залучення жителів до прийняття рішень, можливості контролювати їх виконання, відкритості доступу до публічної інформації, систематичного інформування про рішення та дії влади, регулярністю звітів, належного реагування на резонансні для громади питання) 64% тих, хто долучився до голосування, визнали дії черкаської влади дуже неефективними, 32% – помірно ефективними, 10% – цілком ефективними.
В питанні доброчесності (дотримання етичних норм, наявність чи відсутність корупційних скандалів) опитані черкасці в 68% вважають роботу міської влади дуже неефективною і лише 9% – цілком ефективною.
Економічний розвиток Черкаської тергромади (сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, залучення інвестицій, створення нових робочих місць, розвиток міського експорту) 48% опитуваних назвали мало ефективним, 29% – дуже неефективним. При цьому 11% тих, хто долучився до опитування, вважають цей показник діяльності міської влади цілком ефективним, а 9% не змогли оцінити його.
Екологічний напрямок життєдіяльності міста (якість повітря, стан зелених зон, управління твердими побутовими відходами, рівень шуму та забруднення) учасники опитування оцінили як дуже неефективний (46%)та малоефективний (33%). Однак 8% опитуваних все ж вказують на цілковиту ефективність міської влади в цьому питанні.
Роботу міської влади Черкас в утриманні в належному стані інфраструктури і благоустрою міста (стану доріг, тротуарів, роботу громадського транспорту, озеленення міста, можливості паркуватися) назвали помірно ефективною 46% учасників опитування, достатньо ефективною – 34%, дуже неефективною – 15%.
Роботу черкаської влади в напрямку покращення стану культурних закладів і спортивної інфраструктури, організації культурних та спортивних подій як помірно ефективну оцінили 48% учасників опитування, достатньо ефективну – 24%, тоді як 23% вказали на її малу ефективність, дуже неефектива – 9%, стільки ж не змогли дати оцінку цьому критерію.
Роботу міської влади в галузі охорони здоров’я та освіти (сюди входить доступність медичних та освітніх послуг, стан і якість роботи лікарень, поліклінік, шкіл та дошкільних закладів) 46% опитаних назвали помірно ефективною, 14% – неефективною, 10% – цілком ефективною.
Підтримку сил оборони з боку місцевої влади дуже неефективною назвало 42% опитуваних, а малоефективною – 41%, при цьому 11% вважають діяльність владців у забезпеченні добровольчих формувань та підтримці військових частин цілком ефективною.
Підтримку вразливих верств населення, доступність соціальних послуг, об’єднані в категорію «Соціальна політика» помірно ефективною вважають 36% опитуваних, достатньо ефективною – 25%, дуже неефективною – 13%, а 15% не змогли оцінити ефективність влади за цим критерієм.
Чи не найбільшу одностайність учасники опитування показали, оцінюючи дії черкаської влади за критерієм «Управління земельними ресурсами і забудова», що включає прозорість землевідведення, справедливість розподілу земельних ділянок, запобігання зловживанням при продажу або передачі земель, планування забудови, збереження історичних пам’яток, архітектурний облік міста: 87% опитаних назвали їх дуже неефективними, лише 5% – цілком ефективною, а 3% не змогли дати свою оцінку.
Ці дані — не підсумок і не вирок, а важливий сигнал про те, як жителі та жительки Черкас сприймають роботу міської влади під час війни. «Черкаський інститут міста» дякує кожному і кожній, хто знайшов час і бажання взяти участь у цьому дослідженні. Саме ваша небайдужість формує карту проблем і пріоритетів, які потребують уваги та рішень.
