Війна вигнала зі своїх домівок мільйони українців. За півроку більше 6,9 млн. стали внутрішньо переміщеними особами, понад 7,4 млн. виїхали за кордон.
Для Черкас, як і для будь-якого іншого міста, вкрай важливо повернути назад городян, які евакуювалися. Демографія має величезний вплив на економіку країни та окремих міст. Саме люди роблять місто процвітаючим і економічно, і культурно.
Якщо на народжуваність чи тривалість життя, як одні з головних складових демографії, міська влада має мало впливу, то міграція – задача, яка цілком по силам для муніципалітетів. Зараз, коли міграційні процеси набули нечуваного розмаху, у міської влади з’явилася можливість створити умови, які спонукатимуть черкащан до повернення, а ВПО до вибору Черкас в якості своєї нової домівки.
Дуже важливо зрозуміти як люди приймають рішення про переїзд і повернення додому. Щоб розібратися з мотивами людей поїхати, залишитися і повернутися додому — ми провели два опитування серед людей, які евакуювалися з усіх регіонів України в інші країни (біженці) та в межах України (внутрішньо переміщені особи або ВПО).
Ось результати другого опитування:
![](https://www.cherkasyurban.institute/wp-content/uploads/2022/10/Infohrafika3-bloh2-1024x1024.png)
Майже половина людей ще не знають коли будуть повертатися додому (46,2%) Це трохи менше ніж було влітку (51,4%).
Частина людей планують повернутися додому протягом 2022 (17,9%) або в 2023 році (13,7%). Якщо порівнювати з літнім опитуванням, то кількість людей, які планують повертатися до кінця 2022 року зменшилася більш, ніж вдвічі. Ніхто взагалі не планував затримуватися в приймаючій громаді на 2023 рік, коли ми проводили перше опитування13,7% розглядають можливість не повертатися додому. Їх кількість трохи зросла в порівнянні з першим опитуванням (12,5%)
8,5% респондентів повідомили, що вже повернулися додому. При цьому абсолютна більшість – повернулися з-за кордону, а не в межах країни.
Чому українці не повертаються
Більшість опитаних не повертаються додому через активні бойові дії (72,4%). Фінансова нестабільність — на другому місці серед факторів, які утримують від повернення (33,6%). 17,2 респондентів відмічають, що там, де вони зараз, їм комфортніше, ніж вдома. Багатьом нема куди повертатися — їх домівка або зруйнована, або під окупацією (7,8%).
Влітку ці фактори також були основна причинами для неповернення влітку, коли ми проводили перше опитування.
Звідси одразу вимальовуються напрямки державного та муніципального впливу: Перемога і закінчення війни, убезпечення населення в більш віддалених від фронту населених пунктів від ракетних ударів, фінансова підтримка та допомога з працевлаштуванням, забезпечення тимчасовим та постійним житлом.
Чи задоволені українці умовами проживання в приймаючих громадах
65,5%, — сказали однозначне «так». 27,6% — невдоволені умовами. Обидва показники збільшилися в порівнянні з літом. Решта тимчасово або умовно задоволені.
Найчастіша причина невдоволення — житло. Якщо влітку більш важливим була його дороговизна, то тепер загострилася психологічна потреба у власному помешканні і сум за власним домом. Втім, висока ціна оренди за житло або навіть його недоступність для ВПО є великою проблемою, яку відмічали респонденти. Тобто знову приходимо до двох ключових чинників, над якими слід працювати громадам: житло та доходи.
Що подобається в приймаючих громадах
Тепер дивимось, що ж такого привабливого знаходять люди у своїх нових громадах. П’ятірка найбільш привабливих речей для переселенців на новому місті виглядає наступним чином (люди могли обирати декілька варіантів відповіді, стрілочками вказано зростання чи зменшення показника в порівнянні з опитуванням влітку):
- безпека в громаді (69,8% ↑)
- дороги/тротуари та транспортне сполучення (по 38,8% ↓)
- культурне життя (28,4% ↓)
- доступність освіти (19,8% ↓)
- низький рівень корупції (29,3% ↑) та ситуація з робочими місцями в громаді (26,7% ↑)
![](https://www.cherkasyurban.institute/wp-content/uploads/2022/10/Infohrafika2-bloh2-1024x1024.png)
В порівнянні з першим опитуванням значною мірою зменшилася кількість тих, хто обрав варіант “культурне життя” (було 41,7%), “доступність освіти” (було 25%) та тих кому подобалося транспортне сполучення і дороги (було по 47,2%).
Цікаво було порівняти відповіді людей, які виїхали за межі України та тих, хто евакуювався в інші регіони країни.
Серед тих, хто виїхав за кордон топ-5 речей, які подобаються:
- ситуація з безпекою в громаді (73%)
- дороги та тротуари та транспорт (по 45%)
- низький рівень корупції (40%)
- ситуація з робочими місцями (36%)
- культурне життя (33%)
Серед тих, хто переїхав в межах України трійка речей, які найбільше подобаються:
- безпека в громаді (63%)
- транспорт (29%)
- дороги та тротуари (21%)
- культурне життя (18%)
Помітно, що люди, які виїхали за межі України, частіше обирали одразу багато пунктів, які їм подобаються в приймаючій громаді. Ті ж, хто переїхав в інші регіони України частіше обирали один-два варіанти відповідей.
Набільш негативно у приймаючих громадах люди оцінюють:
- ситуацію з робочими місцями (31,9% ↓)
- роботу центрів надання адміністративних послуг (21,6% ↓) та
- транспорт (18,1% ↓)
Майже 24,1%↓ людей все цілком влаштовує.
В порівнянні з попереднім опитуванням трійка лідерів не змінилася, хоча відсоток незадоволених цими речами трохи знизився.
![](https://www.cherkasyurban.institute/wp-content/uploads/2022/10/Infohrafika-bloh2-1024x1024.png)
При цьому негативний рейтинг для осіб, які виїхали за межі України дещо відрізняється від того, що не подобається ВПО.
Українцям за кордоном найбільше не подобається:
- ситуація на ринку праці (24% ↓)
- робота центрів надання адміністративних послуг (19% ↓)
- робота транспорту (15% ↓)
Кількість невдоволених за кордоном зменшилася, а лідери рейтингу не змінилися.
Примітно, що помітній кількості респондентів не подобається за кордоном в принципі: “це не Україна”, “все не рідне”, “хочу додому”.
А от серед переселенців в межах України трійка лідерів зазнала змін.
Українцям, які евакуювалися в інші регіони України, найбільше не подобається:
- ситуація на ринку праці (37% ↓)
- транспортне забезпечення (16%)
- дороговизна житла або його відсутність для ВПО (16%)
Невдоволення роботою ЦНАПів та дорогами поступилося місцем невдоволенню транспортним забезпеченням та житловими умовами: багато ВПО відмічають його дороговизну, або навіть і відсутність житла для них.
Що б ви порадили зробити представникам вашої територіальної громади в Україні, щоб вона стала більш привабливою для життя і повернення?
За час, що минув між першим і другим опитуваннями, пріоритети людей не змінилися. Перше і найбільш пріоритетне побажання можна сформулювати коротко: перемогти, закінчити війну
Безпека, відсутність обстрілів, збереження рідних міст під українською владою та звільнення окупованих територій — це лейтмотив побажань опитаних українців.
Були також дуже конкретні побажання, які ми б хотіли донести до керівництва кожної громади, адже їх втілення — це ті кроки, які роблять громади процвітаючими та привабливими:
1. Сприяти економічному розвитку: залучати інвестиції, підтримувати малий і середній бізнес, податкові пільги для нових підприємств, створювати нові робочі місця та збільшувати заробітні плати, лібералізувати ринок землі
2. Розвивати культуру і освіту: сприяти популяризації української мови і витісненню російськомовного контенту, розвивати неформальну (поза офіційними навчальними закладами) освіту, покращити фінансування навчальних закладів, шкіл в селах, для того, щоб вчителям хотілось ходити на роботу і вчити підростаючу націю; зосередити зусилля на патріотичному вихованні
![](https://www.cherkasyurban.institute/wp-content/uploads/2022/10/TSytata3-bloh2-1024x1024.png)
3. Розвивати інфраструктуру: Повна відбудова зруйнованих під час війни міст. Облаштування бомбосховищ. Ремонти доріг, тротуарів, парків. Транспортне сполучення між селами і містами.
![](https://www.cherkasyurban.institute/wp-content/uploads/2022/10/TSytata2-bloh2-1024x1024.png)
4. Здійснювати соціальні та політичні реформи: створювати можливості для дітей і юнацтва (табори, групи продовженого дня, програми зайнятості в громадському житті для молоді), провести реформи судів та правоохоронних органів, обмежити в правах осіб та організації, які просувають про-російські наративи.
5. Поліпшити управління громадами: знищити корупцію – 40% закордонних переселенців відмічають як позитив відсутність корупції там, де вони перебувають, і звертають на це увагу більше навіть, ніж на ситуацію на ринку праці, працювати на громаду, а потім на себе, «жити» громадою, душу вкладати в розвиток громади, як у власний будинок, насамперед думати про те, що тут і зараз живуть люди — думати про них, а не про власне збагачення, залучати громадськість та громади до управління містом — проводити опитування, інформувати про діяльність органів місцевого самоврядування, залучати до прийняття рішень.
![](https://www.cherkasyurban.institute/wp-content/uploads/2022/10/TSytata-bloh2-1024x1024.png)
Довідково:
Опитування проводилося в 2 етапи, влітку і восени 2022 року.
У вересневому опитуванні шляхом заповнення анонімної гугл-форми взяло участь 117 респондентів.
Загалом в обох опитуваннях взяли участь 188 осіб родом з 56 населених пунктів України.
![](https://www.cherkasyurban.institute/wp-content/uploads/2022/10/Karta_-zvidky-evakuiuvalysia-1024x608.png)
Дослідження проводиться в рамках проекту «ПОВЕРНЕННЯ ДОДОМУ: як українські біженці та внутрішньо переміщені особи можуть допомогти своїм громадам змінитися на краще», що фінансується Європейським Союзом в межах Стипендіальної програми для лідерів громадянського суспільства країн Східного партнерства.
Ця публікація відображає позицію авторки дослідження і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.