Черкаський Інститут Міста

Палити не можна компостувати. Що роблять з опалим листям в містах України та у світі

Знову осінь і знову нам нагадують, що за спалення листя буде штраф, і знову знаходяться ті, хто гнівно питає: а що ж тоді робити?!

Минулого року ми вже розповідали про найкращі практики поводження з опалим листям в різних містах по всьому світу: тоді ми завітали до Манчестера, Торонто, Британії, Берліна, Праги, Вроцлава та інших польських міст.

Цього року «Черкаський інститут міста» вирішив шукати відповідей не лише за кордоном, але й в Україні. 

То що ж у 2022 році роблять з опалим листям?

Запрошуємо вас до США: Міллберн (20 тис. мешканців), Меридіан (100 тис. мешканців) та Філадельфія (1,5 млн. мешканців). Дуже різні міста в різних куточках країни. Але якщо глянути на те, що в них роблять з опалим листям, то різниці не буде практично ніякої (крім масштабу, звісно). В кожному з цих міст існує програма утилізації опалого листя — Leaf Pickup and Drop-Off Program — сенс якої в тому, щоб дати можливість мешканцям в осінній період позбутися опалого листя в законний спосіб. 

В Меридіані, наприклад, опале листя можна залишити в спеціальних паперових пакетах в місцях збору листя. В Міллберні опале листя, зібране в купи, забирають у визначені дні на певних вулицях. Якщо листя зібране/здане правильно — без іншого органічного сміття, гілок чи трави — воно відправляється на компостування.

Що нас вразило найбільше — це те, що на 20 тисяч населення Міллберна створено 11 пунктів прийому листя, в Меридіані на 100 тисяч мешканців — 309 «точок» згрібання листя. 

А скільки в Черкасах на 270 тисяч жителів адрес для легального складування листя мешканцями? Одне.

Поїхали ближче?

В Таллінні (Естонія) платний вивіз опалого листя можна замовити підприємству з утилізації відходів Eesti Jäätmeringluse. Придбавши паперові мішки на 150 (до 20 кг, €2.25) або 300 літрів (до 30 кг, €3.30) ви вже оплачуєте послугу вивезення листя на компостування.

Опале листя також можна здати для подальшого компостування безкоштовно в одному з Громадських Центрів Утилізації.

Зараз ще існує опція самостійного компостування біо-відходів. Проте згідно з новим Планом Поводження з Відходами Таллінна на 2022-2026 роки таку можливість збережуть лише для приватних домоволодінь та двоквартирних будинків.

В Кракові (Польща) у 2022 році діє програма відбору зелених відходів. Всі мешканці можуть отримати в Міському Підприємстві Очищення або в дільницях районних рад  спеціальні пакунки, в які належить складати опале листя. Ці пакунки потім збираються зранку у визначених місцях і за певним графіком. Послуга надається безкоштовно. 

Звісно, в приватних домоволодіннях є доступною опція самостійного компостування. А також, якщо, приміром, немає можливості скористатися послугами комунального підприємства, можна замовити вивіз листя приватним клінінговим компаніям.

Опале листя в публічних місцях, до прикладу парках, в Кракові з кінця 2021 року збирається лише в місцях, де воно потенційно може заважати мешканцям. На газонах та під деревами і кущами листя восени взагалі не прибирається і залишається до весни, створюючи умови для вивільнення в ґрунт корисних речовин. Весною частина перепрілого листя збирається в компостери, які розташовуються прямо в парках, а частина так і залишається на ґрунті в якості хованки для дрібних звірят, наприклад їжаків. В Кракові вже декілька років як створені еко-зони, де людське втручання намагаються мінімізувати.

Міське управління зеленими насадженнями Кракова нагадує всім, що листя — то не сміття, а частина процесів, що відбуваються в природі.

А чи знають про це в Україні?

«Черкаський інститут міста» поцікавився у міських рад обласних центрів долею опалого листя. Отримавши відповіді, ми створили мапу «Що роблять з опалим листям в Україні?». Виявилося, що в багатьох містах повільно, але невпинно змінюються підходи до поводження з цим видом органічних відходів.

В Одесі та Запоріжжі заборонено згрібання листя з-під дерев та чагарників в лісопарках, скверах та інших зелених зонах, оскільки це призводить до винесення органічних добрив та зменшення ізоляційного шару для ґрунту. Листя, яке підлягає утилізації (з алей, доріжок, галявин, квітників) вивозиться на міське сміттєзвалище. 

На полігон для твердих побутових відходів також вивозиться все опале листя в Ужгороді і Тернополі, а в Черкасах, Луцьку, Житомирі, Хмельницькому та Івано-Франківську те, яке не підлягає компостуванню. В Сумах листя утилізують на тимчасових майданчиках для складування рослинних відходів.

В Тернополі, Луцьку та Рівному частина опалого листя використовується на цвинтарях для запобігання промерзання ґрунту. А у Івано-Франківську мульчують на території парків та скверів для захисту рослин від зимових морозів. 

Компостують опале листя в Черкасах, Житомирі, Луцьку, Києві, Чернівцях, Львові, Миколаєві, Хмельницькому, Івано-Франківську, Чернівцях та Рівному. Наприклад, в Житомирі КП «Зеленбуд» отримує з опалого листя до 10 кубічних метрів перегною, який використовує у власних теплицях. В Рівному біогумус використовується для підживлення місць висадки зелених насаджень. 

У Львові на 98% всіх майданчиків для збору великогабаритних і дрібних будівельних відходів встановлено контейнери, спеціально призначені для роздільного збору харчових та садових відходів. Окремий спеціалізований автотранспорт потім вивозить їх до Компостувальної станції, де виробляється органічна підживка.

Нашу найбільшу увагу привернув Луцьк, де опале листя використовується у найрізноманітніший спосіб: для перешкоджання промерзанню ґрунту на кладовищах і в приватних домоволодіннях, для потреб Луцького зоопарку, а також для компостування. Для того, щоб розвивати останнє виконавчий комітет Луцької міської ради в партнерстві з Краєм Ліппе (Німеччина) започаткували проєкт «Спільний пошук нових рішень у комунальному господарстві: поводження з органічними відходами у Луцькій міській територіальній громаді». В його рамках до травня наступного року планують встановити обладнання для очищення фільтрату на полігоні у с. Брище, закупити 20 компостерів для шкіл Луцької громади та розробити Концепцію управління органічними відходами. 

На наш погляд — це прекрасна інвестиція в майбутнє міста — не лише в його екологію, але й в екологічну освіту школярів. Чому інвестиція? Тому що місто профінансує близько 20% всіх витрат — 66 тисяч євро.

А що в Черкасах? 

Від міськради ми отримали відповідь про те, що в місті визначено місце складування опалого листя по вул. Зелінського, 22, 23, 24 — на території КП «Екологія». Складування листя відбувається з метою його подальшого компостування і є безкоштовним. А сама послуга вивезення листя є платною. В жовтні 2022 року послуга вивезення «газелькою» упакованого в мішки опалого листя коштувала від 1300 гривень.  

На жаль, черкаські комунальні служби не пропонують інших варіантів складування і вивезення опалого листя, крім як на території КП «Екологія». На наш погляд створення можливості легально та організовано здавати опале листя на компостування було б зустрінуте позитивно як мешканцями приватного сектора, так і ОСББ.

«Дуже хотілось би здавати комусь і листя і скошену траву» — говорить Лідія Сидорчук, голова ОСББ «Дніпро 3,5». Я готова купувати спеціальні мішки, а двірник міг би їх ставити над дорогою — аби забирали. І було б круто, якби Черкаська служба чистоти зробила чат-бот «Забери траву та листя».

В Черкаському департаменті ЖКГ нас поінформували, що чинним українським законодавством не встановлено обмежень на створення компостувальних майданчиків. ОСББ можуть влаштувати на своїй прибудинковій території спеціальну ділянку для компостування листя шляхом відведення земельної ділянки.

Окремим блоком хочемо розказати про експериментальні інноваційні способи глибокої переробки листя, які пробують втілювати в життя в Україні та світі ентузіасти та стартапи. Широкого поширення і сталого функціонування вони поки не отримали. Але вкрай важливо, на нашу думку, щоб ми про них дізнавалися, пробували втілювати, удосконалювали, перетворювали на стало функціонуючі бізнеси.

Перший спосіб — переробка листя в паливні брикети та гранули (пелети). Цей спосіб доступний навіть на рівні окремих домогосподарств та сусідських спільнот.

Дуже важливе застереження від еколога: як і при спалюванні інших видів твердого палива, температура горіння має бути достатньо високою, щоб мінімізувати викиди канцерогенів у повітря. Саме через викиди канцерогенів спалювання листя в Україні заборонено і карається штрафами. 

Другий спосіб — виробництво паперу. В Україні було запущено виробництво з переробки листя на папір. Український проєкт «Ре-Ліф» свого часу отримав досить широкий міжнародний розголос і до початку війни працював над масштабуванням на глобальний рівень. В кінці серпня 2022 нам повідомили, що продажі призупинено, але представник компанії стверджує, що виробництво готове приймати і виконувати крупні оптові замовлення. Як розумієте, на кустарному рівні такі проєкти не реалізуються, тому тут мова може йти про запуск подібних стартапів та залучення в них інвестицій.

Узагальнюємо способи поводження з опалим листям, які нам вдалося знайти

Хто може бути задіяний у переробці листя:

— Муніципальні служби/комунальні підприємства

— Приватні домашні господарства

— ОСББ/служби утримання багатоповерхових будинків та прибудинкових територій

— Спеціалізований бізнес

Що саме можна робити з листям:

— Нічого не робити там, де листя нікому не заважає (муніципалітет, бізнес, приватні господарства)

— Вивезення на полігон (муніципалітет)

— Утеплення ґрунту на цвинтарях (муніципалітет)

— Використання як мульчі чи підстилки для потреб зоопарків та інших господарств, у власному домашньому господарстві (муніципалітет, ОСББ, бізнес, приватні домогосподарства)

— Компостування та подальше використання компосту для власних потреб, потреб громади або продажу (муніципалітет, бізнес, ОСББ, приватні домогосподарства)

— Безпечне спалювання за високих температур горіння (муніципалітет, бізнес, приватні домогосподарства)

— Глибока переробка (переважно бізнес)

Автори: Алла Скрипнік, Іван Подолян

Поділитися:

Facebook
Twitter
Pinterest
LinkedIn

Про Автора:

За хештегом

Схожі публікації