Гендерне питання саме по собі є актуальним, а останні місцеві вибори зробили його чи не більш популярним, ніж питання партійної належності. Чи повинні мати місце гендерні квоти? Чи саме такими вони мають бути? Чи дали вони бодай якийсь ефект? Прихильники є і у відповідей “так”, і у відповідей “ні”.
Алла Скрипнік для Черкаський Інститут Міста зробила коротке дослідження, щоб зрозуміти, чи все так погано і неоднозначно з гендером в керівництві місцевих рад Черкащини.
Ми зупинилися на дослідженні лише достатньо крупних міст і селищ — колишніх райцентрів області, оскільки загальна тенденція свідчить про те, що чим менший населений пункт, тим легше жінці бути обраною не просто до органів місцевого самоврядування.
Враховуючи, що Черкащина досить недавно отримала новий адміністративний поділ, ми вирішили проаналізувати керівний гендерний склад рад по-новому і по-старому. Щоб вже напевно знати “а що там з гендером?”
Виявилося, що секретарями рад на Черкащині жінок обирали майже так само часто, як і чоловіків. Більш того, не підтвердилася версія, що жінок обирають лише в менших населених пунктах. Візьміть, наприклад, Умань: і міський голова, і секретар ради — жінки. Не все, звісно, “рожево”, але прогрес очевидний.
Цей матеріал створено виключно завдяки коштам спільноти благодійників Черкаського інституту міста. Долучитися до спільноти і підтримати команду авторів-дослідників, які вивчають кращі практики міського життя та управління, а також Вісник ЧІМ, який просуває ці знання в громаді, та інші просвітницькі події та проєкти ЧІМ можна ТУТ.
