Згідно з дослідженням, проведеним у 2021 році Українським інститутом майбутнього, близько 2 млн українців постраждали від умисних дій близьких людей, що порушили їх права та завдали фізичної та моральної шкоди.
Домашнє насильство — це не лише побої. Ляпаси, стусани, штовхання, щипання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, залишення в небезпеці, не надання допомоги тощо — також види фізичного насильства.
Інша форма — економічне насильство, що передбачає, серед іншого, умисне позбавлення коштів, житла, їжі, документів, заборону працювати або ж примушування до праці.
Психологічне насильство — словесні образи, погрози, приниження, переслідування та залякування тощо.
Та ще одна форма домашнього насильства — сексуальне. Це, серед іншого, примушування до сексу та будь-які дії сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди.
Повертаючись до вище згаданого дослідження, третя частина опитаних розуміють, що таке домашнє насильство і серед причин називають: пияцтво, вживання наркотичних речовин, матеріальні негаразди, мовчання постраждалих, залежність від кривдника, стрес на роботі.
Глибинні причини домашнього насильства мають психологічний характер і найчастіше пов’язані із набутою в батьківській сім’ї моделлю поведінки, низькою самооцінкою як агресора, так і постраждалої особи, психічними відхиленнями та захворюваннями, релігійними чи політичними поглядами, а також почутими ще за радянського часу наративами, на кшталт «Б’є — значить любить» чи «Треба виконувати подружній обов’язок».
Підтвердження цього є у вище згаданому дослідженні, яке показало, що старше покоління (66% від опитаних) ніколи не чули про випадки домашнього насильства серед сусідів чи знайомих.
Менш ніж 50% опитаних у випадках домашнього насильства викликають поліцію. Одна з причин — синдром набутої безпорадності, тобто невіра в можливість виходу із ситуації.
Ще одна причина, яка не висвітлена в цьому дослідженні, — гендерні стереотипи. Це стосується в першу чергу чоловіків. Вони теж бувають об’єктами домашнього насильства. І звернутися за допомогою їм заважають нав’язані вихованням уявлення про мужність.
Від звернення в поліцію постраждалих також стримує віра в те, що це сталось останній раз, адже кривдник щиро вибачається та обіцяє виправитись. Але у домашнього насильства є свій цикл:
• Фаза збільшення напруги — кривдник відчуває роздратування, може погрожувати постраждалій особі, яка відчуває страх і намагається «владнати» ситуацію чи протистояти кривднику.
• Фаза вибуху — інтенсивна насильницька поведінка. На цьому етапі постраждала особа все ще може продовжувати відбиватися. Та згодом засвоює, що пасивність — найкращий спосіб зупинити насильство.
• Каяття — на цьому етапі агресор просить вибачення, а постраждала особа вибачає.
• «Медовий місяць» — кривдник обіцяє, що насильство більше не повториться, поводиться добре, а постраждала людина вірить що кривдник виправиться.
Зрештою, рано чи пізно цикл відновлюється.
СТАМБУЛЬСЬКА КОНВЕНЦІЯ
Конвенція Ради Європи (Стамбульська конвенція) «Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами» направлена на боротьбу з домашнім насильством, його запобігання та протидію, захист постраждалих та покарання винних.
Конвенція визнана найвищим стандартом у попередженні та боротьбі з насильством щодо жінок та домашнім насильством. З червня 2022 року Україна також ратифікувала цю конвенцію, що дає можливість адаптувати українське законодавство під загальні для 36 країн принципи.
Таких принципів — чотири («4P»):
• Prevention — попередження. Передбачає роботу з викорінення в суспільстві упереджень і звичаїв, заснованих на неповноцінності жінок та змінення прийнятих моделей поведінки жінок та чоловіків.
• Protection — захист і підтримка постраждалих. Передбачає негайне реагування на кожен випадок домашнього насильства з метою убезпечення постраждалої особи, розвиток телефонних та спеціалізованих служб підтримки, притулків, сприяння розвитку економічної та психологічної самостійності.
• Prosecution — притягнення кривдника до відповідальності. Передбачає відповідальність для кривдника, наявність механізму превенції та запобігання випадкам домашнього насильства у майбутньому, доступ до правосуддя та безоплатну правову допомогу для постраждалих осіб.
• Coordinated Policies — комплексний підхід. Передбачає спільні зусилля та ефективне співробітництво учасників системи органів, служб та організацій, дотичних до запобігання та протидії домашньому насильству.
Ратифікація цього документу означає запровадження міжнародних стандартів захисту жінок від усіх форм насильства. Українці можуть розраховувати на контроль за їх дотриманням від експертів Ради Європи як на території України, так і за кордоном, куди багато українок з дітьми евакуювалися.
ДОСВІД ІНШИХ КРАЇН
Окрім принципів Стамбульської конвенції, деякі країни розробили додаткові заходи, покликані не допустити домашнє насильство та допомогти постраждалим особам.
• У Швеції криміналізовані всі форми домашнього насильства. Якщо під час грубої емоційної сварки висловлювалися погрози, суд може присудити ув’язнення на строк до 2 років або штраф та припис про заборону спілкування. Схожі закони діють у Норвегії та Фінляндії.
Що стосується дітей, то покарання — ще жорсткіші. Швеція першою у світі, ще у 1979 році, заборонила фізичне покарання дітей на законодавчому рівні.
• У Німеччині до липня 2016 року зґвалтування у шлюбі не вважалось правопорушенням. Зараз діє закон «Ні — значить ні», який прирівнює секс до зґвалтування, коли постраждала особа перебуває у шлюбі з кривдником та не чинить активного опору. Покарання застосовується і тоді, коли жертва словами або жестами демонструє, що не дає згоду.
• У Франції суд може направити постраждалу особу до спеціального центру або виселити кривдника зі спільного помешкання. За дотриманням останньої вимоги слідкують за допомогою спеціальних електронних браслетів. Інші види насильства регулюються цивільним кодексом, де сума штрафу може сягнути 15 000 євро. Якщо позов було віднесено до розряду кримінальних — позбавлення волі до 3 років (легкі травми) та до 20 років (каліцтва або вбивство).
• У Великобританії перед початком стосунків або укладанням шлюбу для забезпечення безпеки спільного життя можна звернутися до поліції та перевірити партнера на випадки домашнього насильства.
• Для запобігання домашньому насильству в країнах Північної Європи застосовують правило «відкритих вікон» — вікна не закривають шторами або ролетами. Спочатку заборону було введено в одному з невеликих міст Швеції, після того, як чоловік вбив свою дружину.
• У Великобританії та Німеччині якщо ви потрапили у неприємну ситуацію в барі чи ресторані, достатньо запитати співробітників: «Луіза тут?». Персонал допоможе жінці непомітно покинути будівлю, викличе таксі, принесе з гардероба речі або зв’яжеться з довіреною особою жінки, яка може допомогти.
ЯК ДОПОМОГТИ СОБІ АБО БЛИЗЬКІЙ ЛЮДИНІ У ВИПАДКУ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА
Фахівчиня Черкаського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги — Юлія Гурнак розповідає, що постраждалому від домашнього насильства, щоб захистити себе та зберегти здоров’я і, часом, життя, необхідно:
• Знати межі емоційності в стосунках і домашнього насильства. Домашнє насильство має такі ознаки: умисність, систематичність, асиметрія сил — тобто, кривдник сильніший фізично, морально та/або є економічна і моральна залежність від нього.
• Ідентифікувати домашнє насильство за проявами фізичної, економічної, психологічної та сексуальної форм насильства та збирати докази.
• Знати, куди звертатись за допомогою, в першу чергу — поліція за номером телефону 102. А також усувати залежність від кривдника. Наприклад, відкладати кошти, підшуковувати інше житло, тримати свої документи та речі першої необхідності поза спільним місцем проживання з кривдником.
Якщо ви стали свідком домашнього насильства, варто пересвідчитися, що дана ситуація безпечна для вас особисто і лише тоді думати, що можна зробити для захисту особи, яка перебуває в небезпеці. В критичній ситуації необхідно одразу викликати поліцію.
ЧИМ МОЖЕ ДОПОМОГТИ ПОЛІЦІЯ
Перше, що може зробити постраждала від насильства людина — викликати поліцію.
Приїхавши на місце події, працівники оцінюють ризики для життя постраждалої особи чи осіб, особливо дітей, які будучи свідками насильства щодо іншої особи вважаються постраждалими. Правоохоронці можуть на місці виписати терміновий заборонний припис. Він виноситься терміном до 10 діб і може містити заборону кривднику проживати в одному приміщенні та/або спілкуватись з постраждалою особою чи особами. В цьому випадку не важливо, кому належить житло — постраждала особа має відчувати себе у безпеці для виваженого прийняття рішення щодо подальших своїх дій, наприклад звернення до суду для винесення обмежувального припису.
Обмежувальний припис — виноситься судом за позовом постраждалої особи терміном до 6 місяців з можливістю продовження. І може передбачати: заборону проживати разом, наближатися та спілкуватися з постраждалою особою, перешкоджати користуванню майном.
Для попередження та протидії домашньому насильству також прийняті зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими запроваджено відповідальність для кривдників.
Працівники поліції на місці події можуть скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Потім за рішенням суду на кривдника накладають штраф, залучають до громадських робіт або адміністративного арешту терміном до 10 діб.
В залежності від наявних тілесних ушкоджень, може бути написана заява про вчинення кримінального правопорушення, за якою проводиться досудове розслідування та судом ухвалюється рішення про кримінальну відповідальність.
Також правопорушник може бути поставлений на профілактичний облік з щотижневим виїздом працівників поліції для контролю поведінки або направлений на корекційну програму для кривдника.
КУДИ ЩЕ ЗВЕРТАТИСЬ ЗА ДОПОМОГОЮ
• 102 Національна поліція України — для термінового припинення насильства та складання документів, необхідних для звернення до суду.
• 103 Швидка медична допомога — для отримання медичної допомоги і фіксації тілесних ушкоджень.
• 15-47 урядова гаряча лінія для постраждалих від домашнього насильства — для отримання роз’яснень як діяти, психологічної підтримки та залучення мобільних бригад Міністерства соціальної політики в регіону.
• 116-123 або 0 800 500 335 Громадська правозахисна організація «Ла Страда» — для отримання психологічної підтримки та консультації щодо того, як знайти безпечний вихід із складної ситуації.
• 772 або 0 800 500 225 Національна дитяча гаряча лінія — для кваліфікованої допомоги молоді в взаємостосунках та проблемах в сім’ї.
• Мобільні бригади Міністерства соціальної політики в регіонах — для виїзду кваліфікованих спеціалістів та проведення роботи з усіма членами родини.
• 0800 21 31 03 — контакт–центр системи безоплатної правової допомоги для роз’яснення, як можна вирішити ситуацію в правовий спосіб та отримати безоплатну правову допомогу.
БЕЗОПЛАТНА ПРАВОВА ДОПОМОГА В ЧЕРКАСАХ
Відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» особи, що постраждали від домашнього насильства, мають право на безоплатну правову допомогу.
При зверненні до центру, фахівці надають юридичні консультації постраждалим особам, а також консультують на базі загальних та спеціалізованих служб підтримки про можливі шляхи вирішення ситуації та роз’яснюють, яку відповідальність можуть понести кривдники.
У разі готовності боротися за свої права особі може бути призначено адвоката або юриста центру для здійснення представництва інтересів в суді та складення процесуальних документів з питань видачі обмежувального припису стосовно кривдника, стягнення аліментів або розірвання шлюбу.
Щоб отримати таку правову допомогу, достатньо надати будь-який документ з вичерпного переліку, що свідчить про факт вчинення насильства — наприклад, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, копія винесеного працівником поліції термінового заборонного припису, направлення до центру від однієї зі служб підтримки постраждалих осіб.
Для того, щоб попередньо проконсультуватися з юристом, не потрібно навіть відвідувати центр — дізнайтесь про найближче виїзне консультування юристів центру в місцях тимчасового перебування та службах підтримки постраждалих осіб або звертайтесь:
• за телефонами: (0472) 33 32 28; 0 800 213 103;
• за допомогою e-mail: cherkasy1.cherkasy@legalaid.ck.ua;
• у Facebook: Черкаський місцевий центр з надання БВПД;
• особисто: м. Черкаси, вул. Гоголя, 221.
