Що чекає на черкаські дерева через зміну клімату?

Що ми маємо на увазі під «зміною клімату»?

Перш за все, клімат — не погода, а статистика (зазвичай, усереднені дані за 30 років).

На «кліматичних смужках» ми можемо побачити наскільки теплішим чи холоднішим був кожен рік відносно середньої температури за 1980-2010 рр.

Кількість смужок червоного відтінку з часом збільшується, що говорить про більшу кількість надміру високих температур (особливо у 2020-му році) та глобальне потепління, пов’язане зі зміною клімату.

Через глобальне потепління клімат нашого регіону ставатиме більш сухим. 

Посуха (її суворість, сезонність та протяжність посушливих періодів) — одна з найголовніших проблем, що впливає на рослини. 

В загальному, з великою ймовірністю, ми будемо спостерігати: 

• різкі зміни погоди
• довгу відсутність опадів, але які випадатимуть надмірною кількістю за один раз
• дуже сильні грози, буревії
• сильну спеку влітку, коли температура не опускатиметься нижче за +20°С навіть вночі
• більше лісових та інших пожеж
• теплі зими
• ранній прихід весни
• заморозки пізньої весни
• підтоплення, паводки, селі
• переселення людей — «кліматичних біженців»

Також зміна клімату призведе до зсуву меж сезонів, тобто звичних дат стійкого переходу температури повітря через 0, +5, +10, +15 градусів восени та навесні.

Наприклад. Рослини розпочинають сезонний ріст за умови, коли грунт розмерзся, а вміст вологи — достатній. Спочатку трав’янисті рослини, потім кущі, останні — дерева, коли розмерзне грунт біля коренів  і вони зможуть всмоктувати вологу і поживні речовини (навіть хвойні дерева, не дивлячись на те, що вони залишаються зеленими взимку). Зазвичай це відбувається коли температура довгий час тримається не нижче за +5 градусів. Саме тому хвилі холоду такі небезпечні весною.

Що змінять зсуви меж сезонів:

1. Терміни розпускання пагонів дерев стануть більш непередбачуваними та небезпечними для життя дерева через хвилі тепла взимку, хвиль холоду навесні та хвиль тепла восени.
2. Асортимент дерев буде змінюватись на:
   1. Пізні види, що більш захищені від заморозків весною, або звичні види, але більш стійкі до перепадів погоди: береза, тополя, осика (тополя тремтяча), дуб, граб, клен, липа і ясен
   2. Види, що стійкі до посух: маслинка, гледичія, сумах
   3. З розлогою кроною, які даватимуть більше тіні та знижуватимуть температуру повітря: клен, липа, тополя чорна
3. Періоди поширення комах та шкідників, що впливає на:
   1. Безпечне цвітіння дерев навесні через порушену синхронізацію розвитку листя дерев і шкідників, що призведе до збільшення їх інтенсивності та шкідливості. 
   2. Методи прогнозування та боротьби зі шкідниками. 

Що відбувається з деревами в Черкасах?

Черкаси зараз знаходяться у зоні свіжого клімату з лісостеповою рослинністю. До кінця 21 століття, за песимістичним прогнозом*, Черкаси ймовірно перейдуть до сухого клімату зі степовою рослинністю. Свіжий тип клімату збережеться лише у Карпатах і частково на Львівщині.

*Песимістичний прогноз — ті кліматичні умови, які ймовірно настануть, якщо викиди парникових газів не зміняться, а розвиток людства продовжиться за принципом «гроші не пахнуть» (business as usual), без значних трансформацій нашого способу життя.

Наслідки цих змін вже зараз відображаються на деревах в Черкасах, наприклад, — починають масово всихати сосни — Pinus sylvestris L. — Сосна Звичайна — яка є основним видом в багатьох наших лісах та парках.

Головні причини всихання та масового ослаблення лісів Черкаського бору — посухи та пониження ґрунтових вод, нашестя шкідників і хвороб. 

Упродовж 2001–2010 рр. від шкідників постраждало 5–6% загальної площі українських лісів, а в період 2011–2020 рр. цей показник збільшився до 8%. Таке зростання можна частково пояснити підвищенням температури, зміною кількості опадів і додатковими факторами, що спричиняють стрес для лісів та інших екосистем, оскільки клімат змінюється занадто швидко, не даючи можливості адаптуватися.

У 2021 році Черкаська комісія з обстеження зелених насаджень щотижня перевіряла звернення черкащан з приводу аварійних чи сухих дерев і могла виявити в місті за день більше 300-от дерев, які підлягали видаленню або пересаджуванню. Майже половина з них — сосни. 

Результати цих перевірок записуються в «Акти обстеження зелених насаджень». На сайті Черкаської Міської Ради http://chmr.gov.ua/ опубліковано 23 акти за 2021 та початок 2022 року, з яких вдалося скачати та обробити лише 7.

Підсумовуючи дані з 7-ми актів, отримуємо 1699 дерев.

Варто зазначити, що першопричина поганого стану дерева — поганий догляд. 

Для того, щоб мати приблизне уявлення про те який догляд ми маємо забезпечувати деревам в умовах глобального потепління — проведемо дослідження, опираючись на праці українських вчених та найновіші кліматичні моделі. 

Спробуємо знайти дані по трьом основним кліматичним характеристикам для кількох дерев з нашого списку.

1. Морозність — те, наскільки суворі та сніжні зими в нашому регіоні. 

2. Континентальність — комплексний показник різкості змін погоди (наскільки сильні перепади температури між днем і ніччю та зимою і літом; розташування міста за широтою; відносна вологість повітря, яка визначається відстанню від океанів, морів, водосховищ).

3. Вологість повітря, грунту і пов’язана з цим кількість опадів, сила випаровування та рівень ґрунтових вод.

Тож, які ймовірні кліматичні умови матимуть Черкаси найближчі 20 років для поширених  дерев?

Бачимо, що велика кількість звичних для нас дерев вже найближчим часом ставатиме все більш вразливою до нових умов середовища, особливо через нестачу вологості, що потребуватиме більшого поливу грунту та «дощування» крон.

На адаптацію до континентальності впливає те як рослина підготовлена до зими (як у тварин, які накопичують жири на зиму) — належний і вчасний полив, покривання землі тирсою чи опалим листям, яке утримуватиме вологу та насичуватиме поживними речовинами. Але до кожного виду (та навіть кожного окремого дерева) потрібен індивідуальний підхід, наприклад: не можна залишати власне опале листя під каштанами, бо в ньому зимуватимуть шкідники специфічні для каштану, але можна використовувати тирсу чи листя інших дерев. Це правило працює і для плодових дерев також.

Морозність. На фоні загального потепління взимку, залишатиметься ризик кількаденних похолодань, які можуть спричиняти серйозні обмерзання пагонів або і загибель рослин. Дерева можуть починати ріст раніше, ніж настане сприятлива для цього пора і як наслідок — страждати. Саме тому варто шукати для дерев захищених від північних (зазвичай холодних) вітрів місць посадки. У випадку висаджування рослин на схилі – потурбуватися про вільний відтік холодного повітря з ділянки (тобто, не закривати її нижню частину суцільним парканом, будинком або іншою спорудою).

Це дослідження має ознайомлюючу мету. Кожне дерево індивідуальне та росте в унікальних умовах з якісно різним доглядом, що впливає на змогу до адаптації.  Для більш ґрунтовних висновків мають бути проведені дослідження відповідними спеціалістами на рівні держави, області, міста та, навіть, району. 

Для проведення подібних досліджень в Черкасах могли б використовувати ботанічний сад ЧНУ ім.Б.Хмельницького, який наразі потребує реконструкції. Його територія налічує 4,5 га та в перспективі дає можливість створювати, культивувати та досліджувати насадження саме для нашого міста, у тому числі, з врахуванням кліматичних змін. 

Вирощування дерев вимагає локальності через проблему районованих сортів (ті, що пристосовані до району вирощування). До прикладу, виведений в Мелітополі сорт черешні ймовірно не буде рости в Чернігівській області саме з цієї причини. 

Який світовий досвід ми можемо перейняти?

Щоб вирішити проблему, треба її побачити і почати відслідковувати. Тому першим і найголовнішим кроком є створення детальної бази даних дерев, прив’язаних до місцезнаходження (паспортизація, інвентаризація). Як це може виглядати:

1. Візуалізація загальнодоступних баз даних дерев з 20-ти країн світу https://opentrees.org/

2. Мапа вуличних дерев Нью-Йорку https://tree-map.nycgovparks.org/

3. Мапа дерев муніципалітету Амстердаму https://maps.amsterdam.nl/bomen/

4. Мапа дерев Лондону https://www.treetalk.co.uk/

Схожі проєкти починали/починають впроваджувати і в українських містах:

1. Мапа дерев центрального району Києва https://trees.kyiv.ua/

2. Мапа найстаріших дерев Києва https://maps.visicom.ua/c/30.52603,50.44094,13/po/oldesttrees?lang=uk

3. Мапа зелених насаджень Одеси https://greencity.omr.gov.ua/dereva

4. Мапа вирубаних дерев Кропивницького https://texty.org.ua/d/2018/trees/

Зазвичай, наповнення бази даних, контроль стану та догляд за деревами здійснюється державою, але це може здійснюватись і громадянами також. Одним з таких партисипативних та інтерактивних сервісів є «i-Tree eco». На його основі побудована мапа дерев Нью-Йорку, до якої має доступ будь-який житель міста. З-поміж функцій своєрідної соцмережі, сервіс дає можливість долучитися волонтером до обрізки дерев, а спеціальні комунальні програми вчать робити це правильно. Цей інструмент також дає уявлення про переваги, які місто отримує від дерев у грошовому еквіваленті.

Приклади використання i-Tree eco в Україні:

1. Люди та дерева Києва: пілотна інвентаризація зелених зон з i-Tree Eco 2021
2. В Україні вперше інвентаризували дерева за допомогою платформи i-Tree. Чому це важливо?
3. В ужгородському Ротарі-парку інвентаризували дерева за американською системою «i-Tree Eco»

Що може зробити пересічний містянин у себе в дворі та у взаємодії з ОСББ, СУБ та іншими підприємствами на своїх територіях?

• Засаджувати вулиці та двори деревами, що будуть стійкими до зміни клімату
• Планувати висадку так, щоб тінню були покриті якомога більші площі 
• При висадці обирати дерева, що не молодші 10ти років (згідно правил благоустрою Черкас) – це збільшить їх шанси на виживання
• Належно доглядати дерева: полив, удобрювання, захист від холоду, лікування від шкідників та омели
• Піклуватись про грунт – полив, підживлення, аерація (проколювання для насичення повітрям)
• Облаштовувати зелені дахи (щоб дахи менше нагрівались) та вертикальне озеленення (стримує високі температури та різкі звуки).
• Сповіщати відділ екології департаменту ЖКГ Черкаської міської ради про аварійні та сухі дерева за номером оперативної служби 1505
• Долучатись до комісії з обстеження зелених насаджень у якості волонтера. Інформацію про графік обстежень викладають на сайті Черкаської Міської Ради (телефон для довідок +38 0472 54 00 09)
• Не допускати навмисних та ненавмисних підпалів листя чи сухостою, натомість використовувати траву та листя для компостування, покриття землі на зиму або скористатись послугою вивозу Черкаської Служби Чистоти. За необхідності викликати пожежників (101) або поліцію (102), оскільки самовільне спалювання листя та сухої трави — правопорушення, що передбачає накладання штрафів: для громадян: 3060 – 6120 грн; для посадових осіб: 15300 – 21420 грн.

Що може робити Департамент ЖКГ, Відділ екології, Дирекція парків, Департамент архітектури та інші органи міської влади дотичні до цієї сфери?

1. Запровадити облік дерев із залученням громади міста на платформі на кшталт «iTree eco». Наразі в Черкасах відсутня інформаційна база поточної кількості, складу та стану дерев. Маємо лише частину актів обстеження, на яких можна побачити яких дерев стало менше та на яких вулицях. Навіть на основі цієї інформації вже можна скласти базу, принаймні, видалених дерев
2. Створити службу догляду за зеленими насадженнями, яка контролюватиме їх стан, здійснюватиме науково обгрунтовані заходи догляду, підтримку наявних та створення нових систем озеленення
3. Закуповувати дерева, що вже адаптовані до нових кліматичних умов, віком не менше 10-ти років. 
4. Забезпечувати суворий контроль за пошкодженнями зелених насаджень, у т.ч. комунальними службами (електрики, будівельники, працівники тепломереж, водопостачання тощо):
   1. Кронування дерев біля ліній електропередач, що відбувається хаотично без відповідних спеціалістів та призводить до погіршення вигляду та загибелі дерев через потрапляння інфекцій від механічних ушкоджень
   2. Згрібання опалого листя з-під дерев двірниками, залишаючи голу землю без аналогічних замінників на зиму 
5. Систематично доносити інформацію до населення про те, чому спалювання листя несе небезпеку та чому вважається правопорушенням.

Що почитати для поглиблення в тему:

• Дослідження для Києва: «Адаптація до змін клімату: зелені зони міст на варті прохолоди» (Київ, 2016)

• Науково-популярна книга: «Таємниче життя дерев» Петер Воллебен (2015)
• Методологія дослідження адаптації дерев: монографія «Уразливість лісів України до зміни клімату» А.З. Швиденко, І.Ф. Букша, С.В. Краковська (2018)
• Екологічні показники для дерев: «The ecological scales for the species of Ukrainian flora and their use in synphytoindication» Didukh, Ya.P. (2011)

Авторка статті: 

• Криштоп Лідія, ГІС-спеціаліст з обробки та візуалізації кліматичних даних

Консультанти: 

• Краковська Світлана, кандидат фізико-математичних наук, завідуюча лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України

• Спрягайло Олександр, кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри біології, екології та агротехнологій Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького

• Володимир Гусаченко, начальник управління екології Черкаської міської ради

• Альона Голубєва, екологиня КП «Дирекція парків»