Війна — це не лише руйнування міст, людські втрати й економічна криза. Сучасні збройні конфлікти залишають після себе ще один, менш помітний на перший погляд, але надзвичайно небезпечний слід — екологічний. Російське повномасштабне вторгнення в Україну стало однією з найбільших екологічних катастроф Європи XXI століття. Вибухи, пожежі, руйнування промислових об’єктів, мінування територій, забруднення води та ґрунтів, загрози атомній безпеці — усе це формує наслідки, які Україна відчуватиме десятиліттями.
За даними Міністерства захисту довкілля України, станом на 2025 рік зафіксовано тисячі випадків шкоди довкіллю, а збитки обчислюються сотнями мільярдів гривень. Водночас екологи наголошують: реальний масштаб екологічної катастрофи стане зрозумілим лише після завершення бойових дій та повного доступу до окупованих територій.
І навіть регіони, віддалені від фронту, не залишаються осторонь екологічних наслідків війни. Забруднення атмосфери, зміни водного балансу, навантаження на промисловість і кліматичні зміни формують довготривалий екологічний виклик для всієї України.
Забруднення повітря: війна, якою дихає країна
Один із найвідчутніших наслідків війни — різке погіршення якості повітря. Масові вибухи, детонації боєприпасів, пожежі на нафтобазах, обстріли промислових підприємств і спалювання пального утворюють величезну кількість токсичних речовин.
У повітря потрапляють дрібнодисперсні частки PM2.5 і PM10, оксиди азоту, сірки, важкі метали, канцерогенні сполуки та діоксини. Саме ці речовини можуть спричиняти хвороби дихальної системи, серцево-судинні захворювання та онкологічні патології.
Особливо критичною ситуація була в Маріуполі, Бахмуті, Авдіївці, Ізюмі та інших містах, які тривалий час перебували під інтенсивними обстрілами. Пожежі у лісах і на промислових об’єктах іноді тривали тижнями, а дим поширювався на сотні кілометрів.
Окремою проблемою стали викиди парникових газів. За оцінками міжнародної ініціативи з обліку викидів парникових газів внаслідок війни, за перші три роки повномасштабного вторгнення війна спричинила викиди близько 230 мільйонів тонн CO₂-еквіваленту. Це співставно з річними викидами одразу кількох європейських держав.
Вода під загрозою
Війна суттєво вдарила й по водних ресурсах України. Руйнування дамб, каналізаційних систем, очисних споруд і промислових підприємств призводить до потрапляння токсичних речовин у річки, озера та підземні води.
Одна з найбільших екологічних катастроф періоду повномасштабної війни — знищення Каховської ГЕС у червні 2023 року. Підрив греблі призвів до затоплення 24 тис. га природно-заповідного фонду Херсонщини, ще 23,5 тис. га висохли, тварини загинули, відбулося руйнування екосистем та масштабне забруднення води нафтопродуктами, хімікатами й відходами. Крім того, обміління Каховського водосховища поставило під загрозу водопостачання та систему зрошення південних регіонів України.
Екологи також попереджають про небезпеку забруднення Чорного моря. У море потрапляють паливо із затонулих кораблів, залишки боєприпасів і токсичні речовини з прибережних територій. Морські екосистеми надзвичайно чутливі до таких змін, а наслідки можуть проявлятися роками.
Ґрунти, які більше не родять
Війна завдала величезної шкоди українським ґрунтам. Вибухи снарядів залишають у землі свинець, кадмій, ртуть та інші важкі метали. Частина земель забруднена залишками вибухових речовин і пальним. Значні площі сільськогосподарських угідь заміновані або вкриті вирвами від снарядів.
Рух важкої військової техніки руйнує структуру ґрунту, спричиняє ерозію та зниження родючості. За оцінками українських фахівців, для повного відновлення окремих територій можуть знадобитися десятиліття.
Окрема проблема для українського довкілля — розмінування. За даними Управління ООН з координації гуманітарних місій, Україна вже в перший рік повномасштабного вторгнення стала однією з найбільш замінованих країн світу, а це означає, що значна частина земель тривалий час залишатиметься непридатною для сільського господарства.
Знищення екосистем і втрата біорізноманіття
Війна руйнує не лише міста, а й природні території. Сотні об’єктів природно-заповідного фонду опинилися в зоні бойових дій або окупації. Російські війська захопили 8 природних заповідників і 10 національних природних парків. Серед них – «Асканія-Нова», Чорноморський біосферний заповідник і Джарилгацький національний парк на Херсонщині.
Пожежі у степах і лісах знищують середовища існування рідкісних видів тварин і рослин. Вибухи та постійний шум змушують тварин залишати свої ареали проживання, порушуючи природний баланс екосистем.
Від бойових дій серйозно постраждали ліси Харківщини, Луганщини та Херсонщини. Україна втратила тисячі гектарів лісових масивів, які виконували важливу функцію поглинання вуглецю та регуляції клімату.
Екологи наголошують: знищення біорізноманіття — один із найменш помітних, але найтриваліших наслідків війни.
Ядерна небезпека
Світ уперше зіткнувся з ситуацією, коли бойові дії ведуться навколо атомних електростанцій. Окупація Чорнобильської зони у 2022 році та постійна небезпека навколо окупованої й донині Запорізької АЕС створили безпрецедентні ризики.
Пошкодження енергосистем, обстріли інфраструктури та перебої з електропостачанням можуть поставити під загрозу системи охолодження реакторів. Навіть локальна аварія на ядерному об’єкті матиме наслідки далеко за межами України.
Крім того, пожежі в Чорнобильській зоні підіймають у повітря радіоактивний пил, який може переноситися на значні відстані.
Екоцид як злочин
Для опису екологічних злочинів, спричинених російською агресією, Україна активно використовує поняття «екоцид». Йдеться про масове знищення природного середовища, що створює небезпеку для життя людей та екосистем.
Україна документує випадки екологічної шкоди для подальших міжнародних судових процесів. Поступово тема екологічних наслідків війни стає частиною глобальної дискусії про відповідальність держав за шкоду довкіллю під час збройних конфліктів.
За даними ГО «Екодія», Україна вже заявила про намір подати вимоги щодо кліматичних збитків до міжнародного Реєстру збитків. Такі підрахунки дозволяють зафіксувати не лише прямі руйнування, а й довгострокові екологічні, кліматичні та економічні наслідки війни. А українська ініціатива з обліку викидів під час війни, яка працює з 2022 року, – перша у світі спроба системно оцінити кліматичні наслідки збройного конфлікту під час самого конфлікту.
Уроки історії: екологічний спадок воєн
Історія показує: екологічні наслідки війни можуть залишатися відчутними впродовж десятиліть. Після Другої світової війни Європа ще довго боролася із впливом цих наслідків: забрудненими ґрунтами, нерозірваними боєприпасами та токсичними відходами. У морях досі залишаються затонулі військові кораблі й боєприпаси, які поступово виділяють токсини у воду. Наслідки атомних бомбардувань Хіросіми та Нагасакі вивчаються й до сьогодні.
Саме тому фахівці наголошують: екологічна шкода від війни в Україні не завершиться разом із припиненням бойових дій. Наслідки як українці, так і весь світ відчуватимуть ще роками, а відновлення довкілля потребуватиме міжнародної підтримки та значних ресурсів. Проте вже зараз очевидно: питання екології більше не можна розглядати окремо від питань безпеки й війни.
